Спецпроект

Анонс: лекція "Інформаційні війни довкола Голодомору"

Історик і автор ІП Володимир В’ятрович прочитає лекцію "Інформаційні війни довкола Голодомору: ХХ і ХХІ століття".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лекція відбудеться 25 листопада о 19:00 у Києві на вулиці Ярославів Вал, 9.

Теми:

1. Технології інформаційної блокади у 1932-1933 роках.

2. Блокування інформаційних витоків про Голодомор у Радянській Україні (1930-1980-ті роки).

3. Протистояння КГБ інформаційним кампаніям про Голодомор із середовищ української діаспори (1983-1990 роки).

4. ФСБ проти України (1990-ті — 2011 рік).

Володимир В’ятрович — голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, у 2008—2010 роках на посаді директора Архіву СБУ провів масове розсекречення документів КГБ, у 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету (США).

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.