Син Хрущова: "Встановлення пам'ятника Сталіну - ознака демократії"

Встановлення погруддя Сталіна в Запоріжжі свідчить про те, що в Україні панує демократія. Тоді як у Росії подібний пам'ятник вимагав би санкції самого Путіна. А взагалі у відродженні сталінізму Росія пішла далеко вперед, і її вже не наздогнати.

Про це в інтерв'ю "Експресу" сказав син керівника СРСР (1953-1964) Микити Хрущова Сергій, який уже 20 років мешкає в США.

"Я б так емоцiйно не реагував на цю подiю, - сказав Хрущов. - Якраз встановлення пам'ятника Сталiну свiдчить про те, що в Українi панує демократiя. Нехай з усiма негативними рисами, характерними для перехiдного перiоду (зокрема судами над опозицiєю), але демократiя! У Росiї таке справдi неможливе, бо подiбну акцiю мав би санкцiонувати Путiн".

Микита Хрущов на обкладинках американських журналів (ФОТО)

На думку Хрущова-молодшого, з точки зору відродження сталінізму Росія, безумовно, пiшла так далеко вперед, що, мабуть, її вже нiкому не наздогнати:

"I взагалi - сьогоднi в Росiї при владi значною мiрою перебувають представники ФСБ, котрi намагаються реабiлiтувати полiцiйну державу як таку. Тому чи варто дивуватись, що вони обливають брудом мого батька, а Сталiна i Берiю представляють, кажучи сучасною лексикою, ефективними менеджерами. Звичайно, це - нонсенс, але якщо вам постiйно втовкмачуватимуть такi речi, то рано чи пiзно ви в них повiрите".

За словами сина керівника СРСР, він сам свого часу навчався в унiверситетi за коротким курсом ВКП(б) i "вiрив, що Троцький завжди був ворогом народу, а Ленiн та Сталiн робили революцiю. У той час як Бухарiн ночами сипав скло в тiсто, з якого робили булки".

"Ось сьогоднi в Росiї люди живуть приблизно за такою iсторiєю, - сказав Хрущов. - Не дай Боже, щоб це сталося i в Українi!"

Читайте також: "Подарунок" Хрущова. Як Україна відроджувала Крим"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.