Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

 

Про це Сверстюк сказав на прес-конференції з нагоди створення ініціативної групи "Першого грудня".

"Влада була завжди проти народу. І в 1929-му, і в 1933-му, і в час війни, і після, - підкреслив Сверстюк. - Власне кажучи, народ з’явився на арені 1 грудня 1991 року. Народ, який протягом століття жив в умовах диктатури, заявив про себе. Звідси й ініціатива "Першого грудня".

На думку колишнього дисидента, "народ хоче мати голос. І хоче, щоб той голос почули у світі, коли говорять про Україну, щоб світ говорив про народ, а не тих людей, які зараз зверху. Тимчасово зверху".

"Якщо вам здається, що це безповоротно, що корозія і корупція розтлила цілий народ, — це неправда. В нас не чума, і ми прекрасно розуміємо, що нас більшість, порівняно з тими людьми, які просто захмеліли і одуріли від "прихватизації", - сказав Сверстюк. - Нас більшість, просто нашого голосу ще не чути. Але ми цілком ясно всі усвідомлюємо, що далі так тривати не може. Цю недугу треба лікувати. Зголошуйтеся, лікарі!".

День Незалежності слід відзначати 1 грудня

Він підкреслив, що справи в країні налагодяться, коли люди "повернуться до закону і правди".

Нагадаємо, що 1 грудня 2011 року, у 20-ту річницю всеукраїнського референдуму за незалежність глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як "найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз".

На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група "Першого грудня", до якої увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

14 грудня вони оприлюднили Декларацію і розпочали громадський діалог, щоб змінити правила гри та чинити опір руйнації держави.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.