Презентують книгу про провал Листопадового рейду 1921 року

21 грудня о 18:30 у приміщенні книгарні "Є" відбудеться презентація книги Василя Вериги "Листопадовий рейд 1921 року".

 

Книга оповідає про Листопадовий рейд 1921 року, або як його ще називають, Другий Зимовий похід. У книзі подається як широке суспільно-політичне тло цієї події, так і її подробиці.

Автор докладно зупиняється і на діяльності зарубіжного державного центру УНР, очолюваного Симоном Петлюрою, що на той час перебував у Польщі, і на діяльності так званого Партизанського-Повстанчого штабу (ППШ), очолюваного Юрієм Тютюнником, і на детальному описі усіх трьох (Волинської, Подільської та Басарабської) груп Української Повстанчої Армії, що здійснювали рейд.

На сторінках книги виразно постають особи Юрія Отмарштайна, Михайла Палія-Сидорянського, Андрія Гулого-Гуленка, Сергія Чорного, Івана Ремболовича, Романа Сушка, Степана Лисогора, Семена Григоряка, Григорія Дугельного, Семена Хмари-Харченка та інших героїв Листопадового рейду 1921 року.

Повідомляється, що під час презентації "будуть дані відповіді на питання:

- Чому Листопадовий рейд зазнав поразки і Україна залишилася в неволі?

- Чому, попри ненависть українців до комуно-московських окупантів, вони так і не повстали на підтримку рейду?"

Під час презентації буде показане відео-звернення вдови автора Оксани Вериги, що мешкає у Торонто, в якому вона поділиться з учасниками презентації деталями про процес написання книги та інформацією про життя та діяльність Василя Вериги.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.