ПОМЕР КІМ ЧЕН ІР. КОРЕЙЦІ РИДАЮТЬ ПРЯМО НА ВУЛИЦІ (відео)

Офіційне телебачення (а іншого там просто нема) Північної Кореї поширює відео "всенародної скорботи" з приводу смерті лідера КНДР Кім Чен Іра. Люди б'ються в істериці на вулицях Пхеньяна.

Про це повідомляє Центральна агенція новин Кореї (ЦАНК).

За словами диктора, глава держави помер у суботу, 17 грудня, від надмірних фізичних й розумових навантажень. Йому було 69 років.

ЦАНК передає, що в диктатора стався серцевий напад, що підтвердив розтин, зроблений в неділю.

На вулиці вийшли тисячі корейців, щоб висловити скорботу з приводу смерті вождя.

В 2008 році в ЗМІ з’являлася інформація, що Кім Чен Ір переніс інсульт і перебуває у важкому стані.

BBC відзначає, що в КНДР почався процес передачі влади Кім Чон Ину - третьому синові покійного диктатора, якого він призначив своїм спадкоємцем y 2009 році.

ЦАНК уже назвала Кім Чон Ина новим "великим вождем". Такий титул раніше застосовувався лише щодо вищих лідерів КНДР. На думку оглядачів, це підтверджує версію про те, що Кім Чен Ин вже прийняв повноваження верховного керівника країни.

"Усі члени партії, військовослужбовці та інші громадяни мають вірно слідувати під керівництвом товариша Кім Чен Ина і захищати і посилювати єдиний фронт партії, армії і населення", - йдеться в повідомленні ЦАНК.

Кім Чен Ір

Уже відомо, що саме Кім Чен Ин очолить похоронну процесію під час поховання Кім Чен Іра 28 грудня в Пхеньяні.

Нагадаємо, що сьогодні державне телебачення КНДР повідомило, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ір помер о 08:30 (01:30 за київським часом) ще 17 грудня під час поїздки країною поїздом. За офіційною версією, причиною смерті лідера чучхе стала фізична та психічна перевтома.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.