У Львові презентують "Історію з грифом "Секретно"

Історик Володимир В’ятрович презентує у Львові "Історію з грифом "Секретно" за участю героїв книги.

Автор отримав премію імені Василя Стуса за цю працю. Тижневик "Коментарі" назвав "Історію з грифом "Секретно" бестселером листопада, того ж місяця книга була третьою за рейтингом продажів у книгарні "Є". У грудні вийшов другий наклад видання. 

Захід відбудеться в понеділок, 16 січня о 18:00 у книгарні "Є" на проспекті Свободи, 7.

Учасники презентації матиметуть унікальну можливість зустрітися з автором та героям книги — фігурантами колись таємних справ радянської спецслужби.  

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

- люди, які кидали виклик системі і люди, які були втіленням системи;

- щоденне життя таємних органів: фальсифікації, оперативні розробки, агентурні операції;

- глобальні інформаційні війни за українське минуле;

- механізми депортацій та нутрощі тюремної системи;

- поразка переможців — СРСР проти УПА;

- справжні причини Чорнобильської катастрофи;

- агонія спецслужби в останні дні СРСР.

Учасники: кандидат історичних наук, директор Архіву Служби безпеки України (2008—2010) Володимир В’ятрович, громадські діячі, політв’язні і герої "Історії з грифом "Секретно" Ігор Калинець та Стефанія Шабатура, історики Андрій Козицький (Львівський національний університеті ім. І. Франка) та Ігор Дерев’яний (Національний музей "Тюрма на Лонцького").

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Мистецька агенція "Наш формат", портал TСН.ua, книгарня "Є".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.