14 січня вручатимуть премію імені Стуса

14 січня 2012 року о 18-й годині в Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) розпочнеться Свято Різдвяних Василів, де пом'януть Василів – Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Премія імені Василя Стуса буде вручена:

відомому правозахисникові й видавцеві Євгенові Захарову з Харкова, який представить третю частину "Міжнародного біоґрафічного словника дисидентів. Україна";

історику зі Львова Володимиру В΄ятровичу за книжку "Історія з грифом "секретно";

поетесі Ірині Жиленко за книжку спогадів "Homo Feriens".

Згадаємо про події 40-річної давнини: арешти молодої української інтелігенції, що розпочалися 12 січня 1972 року.

Відкриє Свято Євген Сверстюк, який був заарештований акурат 14 січня того пам΄ятного року Божого 1972-го.

Детальніше про премію імені Василя Стуса читайте на "Історичній Правді".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.