Комуністи й націонал-демократи посварилися, чиї могили треба захищати

У Верховній Раді Україні виникла суперечка між народними депутатами фракції Компартії і фракції "Наша України - Народна Самооборона", пов'язана із двома різними законопроектами про захист могил.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Протистояння виникло навколо законопроектів про внесення змін до ст. 297 Кримінального кодексу щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів і учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду.

Перший законопроект вніс на розгляд парламенту лідер КПУ Петро Симоненко. Проект закону передбачав кримінальну відповідальність (обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі за такий же термін) за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів.

Другий законопроект, автором якого є В'ячеслав Кириленко (фракція НУ-НС) пропонував за наругу над могилами учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду таку ж санкцію, як і наругу над братською могилою або могилою Невідомого солдата.

Жоден проект не набрав необхідної кількості голосів.

У той же час голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагадав, що згідно з українським законодавством, передбачається кримінальна відповідальність за наругу над будь могилою. "Те, що закон не виконується - то це інша справа", - зазначив Литвин.

Повторна спроба розглянути законопроекти Симоненка і Кириленка теж провалилася.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.