Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро (ФОТО)

Троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (біля 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю біля 6,3 млн крон.

Про це повідомляє "Вісткар" із посиланням на novinky.cz.

В листопаді 2008 року троє українців знайшли скарб, який складався зі срібних монет, посуду та інших предметів вагою майже у півтони. Вони працювали на реконструкції будинку по вулиці Душковій у районі Прага 5.

Знайдений українцями скарб

Ніхто з потенційних власників не звернувся по знайдені дорогоцінності, тому скарб перейшов у власність міста. І ось, у вівторок міська рада Праги затвердила виплату винагороди українцям, які знайшли срібний скарб у схованці між поверхами будинку.

Знайдені срібні предмети було передано на зберігання та для вивчення до Музею Праги. Фахівці музею у серпні 2011 року визначилися з вартістю всього, що було знайдено. Ціна коштовностей склала близько 6,28 млн чеських крон (252 тисячі євро).

Схованка, де лежав скарб. Фото: denik.cz

“Відповідно до висновків відповідного комітету, місто не було зобов’язане виплачувати згадану винагороду, - зазначив мер Праги Богуслав Свобода. - Але не можна не визнати, що саме завдяки чесному рішенню тих, хто знайшов скарб, передати його владі міста, Прага отримала у власність предмети, що мають значну вартість та високу художню цінність”.

“Я вважаю що це буде чесно й одночасно мотивуватиме інших, хто може в майбутньому знайти подібний скарб”, - додав мер.

Наша Кунгута Галицька - середньовічна королева Чехії

Серед предметів скарбу, вага якого склала 493 кг - монети, посуд, кубки та свічники, браслети, флакони для парфумів, тощо. Всі вони належать до періоду початку 20 століття.

На думку фахівців, срібні речі були виготовлені у майстерні відомого ювеліра Йозефа Вокурки.

 Срібні браслети зі скарбу

Історики вважають, що скарб було заховано під час Другої світової війни, або одразу після неї, можливо у 1948 році, коли до влади в країні прийшли комуністи.

Про інші цікаві знахідки читайте на ІП за тегом "скарби".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.