130 солдат ЧА і 18 Вермахту знайшли торік дніпровські пошуковці

Понад 130 бійців Червоної армії знайшли і перепоховали пошуковці Дніпропетровщини протягом минулого року. Також під час польових пошукових робіт були виявлені останки 18 німецьких солдатів і два поховання мирних жителів.

Про це повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Керівники шести пошукових загонів історично-пошукової організації "Пошук-Дніпро" відзвітували про результати роботи в минулому році. Загальна чисельність загонів склала 55 осіб, силами яких впродовж року було проведено понад 260 польових виїздів.

Розвідка проводилася на території шести районів Дніпропетровської області та міста Дніпропетровська. Загальна площа досліджень склала близько 400 кв. км.

Крім виявлення останків загиблих, пошуковці знайшли і передали для знищення піротехнічному підрозділу МНС близько 2000 боєприпасів радянського та німецького виробництва і 6000 патронів.

Члени ІПО "Пошук-Дніпро" в 2011 році вели також архівну роботу. Ними були знайдені дані про 79 загиблих жителів України і країн СНД, яких розшукували рідні. Було організовано відвідування родичами місць поховання двох солдатів, які загинули на території Дніпропетровської області: Василя Лазарчука з Білорусі та Курбана Алі Чемкенбаева з Казахстану. Всього за минулий рік до ІПО "Пошук-Дніпро" надійшло 207 запитів щодо розшуку загиблих.

2011 року членами обласної пошукової організації було проведено поховання останків 77 бійців Червоної армії, виявлених в ході польових пошукових робіт у 2010-2011рр., а також передані представникам уповноваженої організації для поховання останки 69 солдатів німецької армії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.