Велика Васильківська вулиця в Києві залишається Червоноармійською

На вулиці Великій Васильківській у Києві невідомі особи змінили дорожні знаки і таблички з новою-старою назвою - "Червоноармійська".

Про це заявив депутат Київради від БЮТ, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Бригинець допускає, що це вказівка виконавчого органу КМДА.

За словами депутата, питання про повернення назви вул. Червоноармійська не розглядалося ні сесією, ні на президії Київради, ні на засіданні профільної комісії.

Бригинець додав, що вулиця вже давно і звично називається Великою Васильківською. І замість того, щоб закінчити процедуру перейменування вулиці, якщо в цьому є потреба, "влада демонструє свою любов до тоталітарного минулого".

 

На думку депутата, влада штучно створює гуманітарний конфлікт, щоб відвернути увагу людей від економічних проблем міста і країни.

Велика Васильківська вулиця існує в Києві з першої половини XIX сторіччя. В 1919 році була перейменована на Червоноармійську.

У вересні 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків КМДА прийняла рішення про підтримання пропозиції про повернення Червоноармійської вулиці назви Велика Васильківська. Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося.

Черговий проект повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.