На схилах Дніпра будуватимуть ще й церкву?

Влада готує нове будівництво біля парку Слави на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП.

На земельній ділянці площею 0,060 га по вул. І. Мазепи, 15 Б планують звести церкву Святителя Миколая. Відповідний проект землеустрою знаходиться на погодженні в головному управлінні земельних ресурсів Києва.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Зазначена земельна ділянка розташовується:

- в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту,

- на території пам’ятки археології національного значення - "Культурний шар села Берестове (Х-ХІ ст.)",

- на території пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра",

- в межах скоригованої охоронної зони пам’яток ЮНЕСКО – ансамблів Національних заповідників Софія Київська та Києво-Печерська Лавра,

- в безпосередній близькості до земляних укріплень колишньої оборонного валу Київської фортеці,

- в кількох десятках метрів від пам′ятки архітектури XI-XII ст. церкви Спаса на Берестові.

Відповідно до Генерального плану Києва дана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та зарезервована для розвитку мережі зеленої зони м. Києва.

Реалізація проекту потребує отримання рекомендацій щодо будівництва в межах охоронної (буферної) зони пам’яток ЮНЕСКО, внесення змін Київрадою до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та до Генерального плану міста в частині зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як відомо, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло є депутатом столичної міськради.

Раніше повідомлялося, що греко-католицька церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Також Бригинець повідомляв, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.