КПУ хоче заборонити перейменування вулиць, пов'язаних із Великою вітчизняною

Комуністична партія України пропонує законодавчо заборонити місцевим органам самоврядування перейменовувати вулиці, названі на честь військовослужбовців, які здійснили героїчні подвиги під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, а також на честь подій цього періоду.

"Проект спрямований на увічнення пам'яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років шляхом збереження назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, названих на честь військовослужбовців, які здійснили героїчний подвиг, червоноармійців, партизанів, підпільників, бойових формувань Червоної Армії та інших подій, пов'язаних з Великою Вітчизняною війною", - йдеться в пояснювальній записці до відповідного законопроекту, зареєстрованого у Верховній Раді 14 березня.

Автори законопроекту - депутати фракції Компартії України Володимир Даниленко і Петро Цибенко - відзначають, що останнім часом в Україні є проблема перейменування вулиць, пов'язаних з періодом існування Радянського Союзу.

"Зокрема, за особистим бажанням керівників міст і селищ почали масово перейменовувати вулиці, назви яких, на думку керівників місцевої влади, пов'язані з негативним минулим, - зазначають депутати На жаль, при реалізації їх особистих поглядів український народ, а саме молодь, втрачає пам'ять про тих осіб, які ціною свого життя наближали перемогу радянського народу".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.