КПУ хоче заборонити перейменування вулиць, пов'язаних із Великою вітчизняною

Комуністична партія України пропонує законодавчо заборонити місцевим органам самоврядування перейменовувати вулиці, названі на честь військовослужбовців, які здійснили героїчні подвиги під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, а також на честь подій цього періоду.

"Проект спрямований на увічнення пам'яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років шляхом збереження назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, названих на честь військовослужбовців, які здійснили героїчний подвиг, червоноармійців, партизанів, підпільників, бойових формувань Червоної Армії та інших подій, пов'язаних з Великою Вітчизняною війною", - йдеться в пояснювальній записці до відповідного законопроекту, зареєстрованого у Верховній Раді 14 березня.

Автори законопроекту - депутати фракції Компартії України Володимир Даниленко і Петро Цибенко - відзначають, що останнім часом в Україні є проблема перейменування вулиць, пов'язаних з періодом існування Радянського Союзу.

"Зокрема, за особистим бажанням керівників міст і селищ почали масово перейменовувати вулиці, назви яких, на думку керівників місцевої влади, пов'язані з негативним минулим, - зазначають депутати На жаль, при реалізації їх особистих поглядів український народ, а саме молодь, втрачає пам'ять про тих осіб, які ціною свого життя наближали перемогу радянського народу".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.