Анонс: бал-маскарад історичного танцю XVI-го сторіччя

17 березня 2012 року у залі Національного музею українського народного декоративного мистецтва Театр історичного танцю “Al’entrada” влаштовує бал-маскарад у стилістиці італійського Відродження: “Trionfo di Maschere” (Тріумф маски).

За словами організаторів, метою даного заходу є відтворення світських традицій Європи XVI ст., зокрема бальної культури цього періоду.

Для створення атмосфери історичного балу заздалегідь проводилися заняття з танцю, шилися костюми, вивчався історичний матеріал.

Особливого шарму заходу надаватиме присутність на балу музикантів – ансамблю старовинної музики “Хорея Козацька”, які будуть акомпанувати танцівникам.

Основною вимогою для учасника є наявність історичного костюму XVI ст. або вбрання минулих епох, яке б гармонічно поєднувалося з карнавальною стилістикою, та карнавальної маски.

Гостями балу є здебільшого активна молодь, яка цікавиться історією та культурою. Кількість учасників заздалегідь обмежена організаторами до 50 осіб, враховуючи розміри та специфіку імпровізованої бальної зали колишнього будинку митрополита, а нині музею.

Глядачі в залу не допускаються, проте можна спостерігати за дійством з балконів, придбавши звичайний музейний квиток.

Час і місце: 17 березня 2012 року, з 12:00 до 15:00. Національний музей українського народного декоративного мистецтва (Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 29).

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.