АНОНС: лекція В'ятровича про ідеологію ОУН

"Від містики до політики: розвиток ідеології та програми ОУН" — з такою публічною лекцією до 71-ї річниці УПА виступить історик, дослідник визвольного руху Володимир В’ятрович.

Кандидат історичних наук, автор кількох монографій з історії визвольного руху розповість про те, як формувалася ідеологія Організації українських націоналістів, що стала ідейною платформою визвольної боротьби УПА.

"Від початку 1920-х років, коли термін "український націоналізм" починає входити в суспільно-політичний дискурс українців, до 1950 року, коли ухвалено остаточний варіант програми ОУН, — ці роки були часом пришвидшеної модернізації всього світу і українського суспільства зокрема", - зазначив В'ятрович.

На думку історика, гнучкість ідейно-політичних засад ОУН була тим чинником, що забезпечив організації провідну роль в українському визвольному русі 1920-1950-х років.

Час і місце: 13 жовтня, неділя, 13:00. Львів, музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Володимир В’ятрович у 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шести книг з історії визвольного руху.

Працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".