АНОНС: у музей передадуть бойовий автомобіль з позивним Бронежаба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться передача бойового автомобіля марки УАЗ-3303 (позивний – Бронежаба) Луганського прикордонного загону ДПСУ імені Героя України Євгена Пікуса

21 грудня о 12 годині Бронежабу урочисто передадуть до музею.

До початку бойових дій на Сході України машина перебувала в Луганському прикордонному загоні. Після загострення ситуації в обласному центрі та штурму управління загону в червні 2014 р. нею вивозили майно.
Це одна із двох автівок, що їх у липні 2014 р. працівники Миколаївського тепловозоремонтного заводу модернізували власним коштом, перетворивши на броньовики для прикордонників. На прохання захисників майстри виконали в найкоротші терміни складну роботу, замінили недієві вузли й агрегати, встановили бронезахист, який витримував постріли з автомата й кулемета, обладнали місце стрільця в кузові.
Такі невеликі, легкі, маневрені, а головне, захищені машини були необхідні прикордонникам. Тоді Українська армія дуже потребувала волонтерської допомоги, а держава Україна – максимально потужного захисту. Адже ворог інтенсивно наступав, тривала активна фаза оборонних боїв.
Від серпня 2014 р. машина виконувала бойові завдання на позиціях прикордонників поблизу с. Юганівка Луганської області. Бронежаба служила для патрулювання, передислокацій, постачання, евакуації поранених. Була захищеною вогневою позицією в обороні.

Унаслідок масованого обстрілу російсько-окупаційних військ – зазнала помітних ушкоджень. Після ремонту – знову на фронті. Рік УАЗ провів у зоні АТО, залишаючись єдиною броньованою одиницею підрозділу. Коли мініброньовик вичерпав свої потужності, вдячні захисники вирішили: нехай він стане музейним експонатом.

Цей "очевидець" подій займе своє місце серед інших – уже представлених на експозиційному майданчику Меморіалу. Залізні "побратими" виразно демонструють те, що відбувалося з українськими захисниками на фронті, де плавився метал.

 

На врочистому заході будуть присутні:
- представники Прикордонної служби України
Сергій Сердюк, заступник голови Державної прикордонної служби
Федір Чикін, офіцер, який улітку 2014 р. виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині
- представники Миколаївського тепловозоремонтного заводу
- Іван Ковальчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

м. Київ, вул. Лаврська, 24
Вхід на територію Меморіалу

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону