АНОНС: Музей Паустовського в Києві

Завтра відкриється перший у Києві музей Костянтина Паустовського. Міністерство культури і міська влада до цього не причетні.

Музей Костянтина Паустовського створений у київській школі №135 як приватну ініціативу її вчителів, учнів та їх батьків.

Це перший музейний проект у Києві, пов'язаний із ім'ям одного з найбільш популярних письменників минулого століття.

Досі в українській столиці, де Паустовський прожив в цілому більше 20 років, не було музею і навіть меморіальної дошки, присвяченої знаменитому прозаїку. Проект наразі не отримав жодної підтримки ні від Міністерства культури України, ані від міської влади.

Час і місце заходу: 30 листопада, субота, 12:00. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-Б, школа №135.

У церемонії відкриття візьмуть участь організатори музею та гості. Серед них - літературний секретар Паустовського Валерій Дружбинський.

Робота зі створення музею почалася в 2012 році - в рік 120-річчя письменника. У музеї зібрано документи і матеріали, присвячені творам Паустовського та його біографії.

Експозиція займає простору шкільну аудиторію, яка оформлена справжніми музейними стендами і предметами інтер'єру київського періоду життя Паустовського. Музей буде відкрито для вільного відвідування всіма бажаючими за попередньою домовленістю з адміністрацією школи.

У майбутньому робота музею може бути розширена за рахунок екскурсій Києвом, у якому Паустовський жив з шестирічного віку, навчався у Першій київській (Олександрівської) гімназії та Київському університеті Святого Володимира.

З життям і першими літературними дослідами Паустовського пов'язані багато вулиць Києва: бульвар Тараса Шевченка  вулиці Лютеранська, Стрітенська, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Багговутівська.

З Україною Паустовського пов'язує не лише історія його власного життя, а й історія його родини - починаючи з прадіда, який оселився на річці Рось біля Білої Церкви. Більше того - родовід письменника по лінії батька пов'язаний із ім'ям запорізького гетьмана Сагайдачного.

Рідні Паустовського поховані в Україні - батько в с. Городище Білоцерківського району, мати і сестра - у Києві на Байковому кладовищі.

В Україні вже працюють Одеський меморіальний музей Костянтина Паустовського (філія Літературного музею) і Будинок-музей Паустовського в Старому Криму.

Київський музей письменника відкривається у столичній школі № 135. На початку 20 -го століття в її будівлі, яка занесена до реєстру історичних пам'яток, розміщувалося Друге реальне училище, а з 1909 року - Сьома чоловіча гімназія.

Тут училися скульптори Олександр Архипенко та Іван Кавалерідзе, великий піаніст Володимир Горовиць, вчений Володимир Симиренко, карикатурист Борис Єфімов, композитор Левко Ревуцький.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".