Вийшов збірник праць про християнство ранньої Русі

У луцькому видавництві "Терен" вийшов друком науковий збірник "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років".

 

Збірник є спільним проектом низки наукових установ, зокрема, Інституту археології НАН України, Ужгородської Української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Карпатського університету, Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарнавського та інших наукових організацій.

Книга містить матеріали Міжнародної наукової конференції "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років", яка відбулася у Чернігові 19-20 листопада 2010 р.

На підставі маловідомих матеріалів у збірнику висвітлено історію княжіння Оскольда, його походу на Царгород, перших християнських впливів на Русі та заснування Руської митрополії.

Також розглянуто історію наукової полеміки щодо Оскольдового походу та міжнародного дипломатичного визнання Київської Русі як незалежної і самодостатньої держави.

Серед авторів і тем наукових статей, розміщених у збірнику, варто згадати:

   - П.П. Толочко (Київ), тема: "Где находилась изначальная "Русь"?"
   - А.М. Сахаров (Москва), тема: "860 год: начало Руси".
   - М.Ф. Котляр (Київ), тема: "Иде Асколдъ и Диръ на греки".
   - архім. Віктор (Бедь) (Ужгород), тема: Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії.
   - архім. Макарій (Веретєнніков) (Москва), тема: К вопросу о начале Русской иерархии.
   - С.В. Цветков (Санкт-Петербург), тема: Поход русов на Константинополь в 860 году и проблема «Выбора веры».
   - С.В. Шумило (Київ), тема: Початок християнізації на Русі за часів князя Оскольда.
   - А.-Е.М. Тахіаос (Афіни), тема: Какое наследство получил славянский мир от святых Кирилла и Мефодия.
   - П.В. Кузєнков (Москва), тема: Походы Олега и Игоря на Константинополь - общее и особенное.
   - В.Г. Івакін (Київ), тема: Початковий етап християнізації в Києві (за даними поховального обряду Х ст.).
   - Ю.М. Ситий (Чернігів), тема: Могилы христиан Чернигова Х века.
   - В.П. Коваленко (Сернігів), тема: Христиане некрещеной Руси (по материалам Днепровского Левобережья).
   - С.В. Конча (Чернігів), тема: Літопис Іоакима: проблема авторства.
   - С.М. Шуміло (Чернігів), тема: Наукова спадщина академіка В.І. Ламанського та хазаро-руська місія Кирила і Мефодія.
   - Ю.В. Лущай (Донецьк), тема: Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського.
   - Д.С. Гордієнко (Київ), тема: Похід росів на Константинополь 860 р. і культ Богородиці на Русі.
   - О.В. Васюта (Чернігів), тема: Зовнішня політика князя Оскольда.
   - Г.Л. Махорін (Житомир), тема: Заснування Житомира у IX столітті: незавершена дискусія.
   - О.М. Бондар (Чернігів), тема: Перші християни серед населення дружинних таборів Середнього Подесення доби формування державності.
   - В.Я.Руденок, Т.Г. Новик (Чернігів), тема: Початок християнського впливу на поховальний обряд за археологічними матеріалами Чернігова.

Збірник розрахований на науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.