Вийшов збірник праць про християнство ранньої Русі

У луцькому видавництві "Терен" вийшов друком науковий збірник "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років".

 

Збірник є спільним проектом низки наукових установ, зокрема, Інституту археології НАН України, Ужгородської Української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Карпатського університету, Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарнавського та інших наукових організацій.

Книга містить матеріали Міжнародної наукової конференції "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років", яка відбулася у Чернігові 19-20 листопада 2010 р.

На підставі маловідомих матеріалів у збірнику висвітлено історію княжіння Оскольда, його походу на Царгород, перших християнських впливів на Русі та заснування Руської митрополії.

Також розглянуто історію наукової полеміки щодо Оскольдового походу та міжнародного дипломатичного визнання Київської Русі як незалежної і самодостатньої держави.

Серед авторів і тем наукових статей, розміщених у збірнику, варто згадати:

   - П.П. Толочко (Київ), тема: "Где находилась изначальная "Русь"?"
   - А.М. Сахаров (Москва), тема: "860 год: начало Руси".
   - М.Ф. Котляр (Київ), тема: "Иде Асколдъ и Диръ на греки".
   - архім. Віктор (Бедь) (Ужгород), тема: Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії.
   - архім. Макарій (Веретєнніков) (Москва), тема: К вопросу о начале Русской иерархии.
   - С.В. Цветков (Санкт-Петербург), тема: Поход русов на Константинополь в 860 году и проблема «Выбора веры».
   - С.В. Шумило (Київ), тема: Початок християнізації на Русі за часів князя Оскольда.
   - А.-Е.М. Тахіаос (Афіни), тема: Какое наследство получил славянский мир от святых Кирилла и Мефодия.
   - П.В. Кузєнков (Москва), тема: Походы Олега и Игоря на Константинополь - общее и особенное.
   - В.Г. Івакін (Київ), тема: Початковий етап християнізації в Києві (за даними поховального обряду Х ст.).
   - Ю.М. Ситий (Чернігів), тема: Могилы христиан Чернигова Х века.
   - В.П. Коваленко (Сернігів), тема: Христиане некрещеной Руси (по материалам Днепровского Левобережья).
   - С.В. Конча (Чернігів), тема: Літопис Іоакима: проблема авторства.
   - С.М. Шуміло (Чернігів), тема: Наукова спадщина академіка В.І. Ламанського та хазаро-руська місія Кирила і Мефодія.
   - Ю.В. Лущай (Донецьк), тема: Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського.
   - Д.С. Гордієнко (Київ), тема: Похід росів на Константинополь 860 р. і культ Богородиці на Русі.
   - О.В. Васюта (Чернігів), тема: Зовнішня політика князя Оскольда.
   - Г.Л. Махорін (Житомир), тема: Заснування Житомира у IX столітті: незавершена дискусія.
   - О.М. Бондар (Чернігів), тема: Перші християни серед населення дружинних таборів Середнього Подесення доби формування державності.
   - В.Я.Руденок, Т.Г. Новик (Чернігів), тема: Початок християнського впливу на поховальний обряд за археологічними матеріалами Чернігова.

Збірник розрахований на науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.