Вийшов збірник праць про християнство ранньої Русі

У луцькому видавництві "Терен" вийшов друком науковий збірник "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років".

 

Збірник є спільним проектом низки наукових установ, зокрема, Інституту археології НАН України, Ужгородської Української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Карпатського університету, Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарнавського та інших наукових організацій.

Книга містить матеріали Міжнародної наукової конференції "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років", яка відбулася у Чернігові 19-20 листопада 2010 р.

На підставі маловідомих матеріалів у збірнику висвітлено історію княжіння Оскольда, його походу на Царгород, перших християнських впливів на Русі та заснування Руської митрополії.

Також розглянуто історію наукової полеміки щодо Оскольдового походу та міжнародного дипломатичного визнання Київської Русі як незалежної і самодостатньої держави.

Серед авторів і тем наукових статей, розміщених у збірнику, варто згадати:

   - П.П. Толочко (Київ), тема: "Где находилась изначальная "Русь"?"
   - А.М. Сахаров (Москва), тема: "860 год: начало Руси".
   - М.Ф. Котляр (Київ), тема: "Иде Асколдъ и Диръ на греки".
   - архім. Віктор (Бедь) (Ужгород), тема: Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії.
   - архім. Макарій (Веретєнніков) (Москва), тема: К вопросу о начале Русской иерархии.
   - С.В. Цветков (Санкт-Петербург), тема: Поход русов на Константинополь в 860 году и проблема «Выбора веры».
   - С.В. Шумило (Київ), тема: Початок християнізації на Русі за часів князя Оскольда.
   - А.-Е.М. Тахіаос (Афіни), тема: Какое наследство получил славянский мир от святых Кирилла и Мефодия.
   - П.В. Кузєнков (Москва), тема: Походы Олега и Игоря на Константинополь - общее и особенное.
   - В.Г. Івакін (Київ), тема: Початковий етап християнізації в Києві (за даними поховального обряду Х ст.).
   - Ю.М. Ситий (Чернігів), тема: Могилы христиан Чернигова Х века.
   - В.П. Коваленко (Сернігів), тема: Христиане некрещеной Руси (по материалам Днепровского Левобережья).
   - С.В. Конча (Чернігів), тема: Літопис Іоакима: проблема авторства.
   - С.М. Шуміло (Чернігів), тема: Наукова спадщина академіка В.І. Ламанського та хазаро-руська місія Кирила і Мефодія.
   - Ю.В. Лущай (Донецьк), тема: Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського.
   - Д.С. Гордієнко (Київ), тема: Похід росів на Константинополь 860 р. і культ Богородиці на Русі.
   - О.В. Васюта (Чернігів), тема: Зовнішня політика князя Оскольда.
   - Г.Л. Махорін (Житомир), тема: Заснування Житомира у IX столітті: незавершена дискусія.
   - О.М. Бондар (Чернігів), тема: Перші християни серед населення дружинних таборів Середнього Подесення доби формування державності.
   - В.Я.Руденок, Т.Г. Новик (Чернігів), тема: Початок християнського впливу на поховальний обряд за археологічними матеріалами Чернігова.

Збірник розрахований на науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.