Київську станцію метро "Іподром" перейменують на "Одеську"

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала звернення Товариства української мови КНУ ім. Шевченка щодо зміни проектної назви станції метрополітену "Іподром" на назву "Одеська".

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київради (КМДА) Олександр Бригинець.

"Є певна традиція, коли на виїзді з Києва знаходиться станція метро, що своєю назвою символізує певний напрямок – Мінська, Чернігівська, Харківська… Тепер буде ще й Одеська, що до того ж пов’язана з Одеською площею, яка знаходиться поруч", - сказав Бригинець.

"Іподром" — станція Київського метрополітену, що будується, буде розташована на Куренівсько-Червоноармійській лінії між станціями "Виставковий центр" та "Теремки" біля перетину проспекту Академіка Глушкова і вулиці Василя Касіяна поблизу Київського іподрому. Заплановане відкриття — в жовтні 2012 року.

Виходить певна плутанина: станція поруч з Одеською площею називатиметься "Одеська", а станція на самій Одеській площі - "Теремки".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.