Ізраїль вважає Нобелівського лауреата "колишнім пособником нацистів"

Влада Держави Ізраїль заборонила німецькому письменнику Гюнтеру Грассу в'їзд до країни за публікацію вірша про небезпеку антиіранської політики.

Це рішення було прийнято на підставі закону, що дозволяє міністерству внутрішніх справ Ізраїлю забороняти в'їзд в країну колишнім посібникам нацистів. У 2006 році Грасс зізнався, що в останні роки Другої світової війни служив в СС, повідомляє "Независимое бюро новостей" з посиланням на Associated Press.

Документ американської окупаійної адмністрації, який засвідчує службу майбутнього визначного письменника у підрозділі Ваффен СС. Фото - Getty Images

Глава ізраїльського МВС Елі Ішай заявив, що якщо Гюнтеру Грассу як і раніше хочеться поширювати свої "творіння, де він пересмикує та бреше", то він може робити це з території Ірану, де знайде "прихильну аудиторію".

 

Причиною санкцій Ізраїлю щодо Нобелівського лауреата з літератури став вірш "Про що необхідно сказати", опублікований 4 квітня в кількох світових виданнях. У ньому Грасс назвав Ізраїль "порушником крихкого миру" і закликав світову спільноту взяти під контроль не тільки іранську, але й ізраїльську ядерну програму.

 Вірш "Про що необхідно сказати" не приніс Грассу доброї преси

Твір Грасса викликав негативну реакцію як в Ізраїлі, так і на батьківщині письменника. Зокрема, як пише Suddeutsche Zeitung, міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле засудив рішення Грасса поставити Ізраїль та Іран "на один рівень в етичному плані" і назвав його вірш "недотепним і абсурдним".

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.