Закарпатська влада шанує фашиста та антисеміта?

Один із читачів "Історичної правди" надіслав скандальну новину із Ужгорода. Там у будівлі Закарпатської облдержадміністрації вивішено портрет Міклоша Козьми призначеного регентським комісаром (губернатором) окупованої в 1939 р. Карпатської України.

 

Міклош Козьма - угорський політик, міністр внутрішніх справ у профашистській Угорщині у 1935-1937 рр., недовгий час - міністр оборони.

Учасник Першої світової війни. Багаторічний соратник диктатора Міклоша Горті. З 1922 року і до смерті був главою Magyar Távirati Iroda - угорського агентства новин.

Був прихильником ідеї анексії Закарпаття, яке в міжвоєнний час входило до складу Чехословаччини, до складу Угорщини. Керував підготовкою бойовиків, які нелегально переходили кордон Карпатської України і здійснювали терористичні акти проти влади та українського населення.

Всі статті за тегом Карпатська Україна

Козьма був відкритим антисемітом, після окупації Закарпаття в 1941 році організував депортацію більше 10 тисяч закарпатських євреїв у район Кам'янця-Подільського, де всі вони були розстріляні.

Помер Козьма у грудні 1941 року в Ужгороді, який гортисти називали Унгвар, у віці 57 років. А на портреті Козьми в будівлі Закарпатської ОДА написано, що він працював до 1942-го. Цікаво буде почути пояснення ужгородських "проффесіоналів" від історії - навіщо це зроблено...

Спецпроект "Голокост від куль"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.