Шукають волонтерів із реставрації цвинтарів

З 15 серпня по 2 вересня в сс. Притулівка і Тимків Хмельницької області силами Центру Мархоцькознавства та польського товариства "Magurycz" буде проводитись експедиція з реставрації цвинтарів.

Проект має назву "Спільна забута спадщина" і фінансований польсько-американською організацією Fundacja Wolności.

Експедиція 2012 року є другою за рахунком. Її метою є завершення реставраційних робіт на православному цвинтарі ХІХ століття у Притулівці та розпочати відновлення єврейського цвинтаря у с. Тимків.

Проект є неприбутковою добровільною ініціативою, усі роботи виконуються виключно силами польських та українських волонтерів.

Усім учасникам оплачуються кошти проїзду. Студентам робота в експедиції може бути зарахована в якості практики.

Деталі - через пошту nechitajlo@ukr.net

Реставовані цвинтарі належать до сіл "Миньковецької держави" - самопроголошеної автономії з утопічним устроєм у складі Подільської губернії Російської імперії.

Її створив на власних землях подільський поміщик Ігнатій Сцибор-Мархоцький - великий фанат просвітництва, римського права і давньогрецьких філософів. Кріпацтво серед своїх селян він скасував іще в 1795 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.