На Львівщині відкриють пам'ятник Омеляну Ковчу

На Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і понад тисячі священиків та ієрархів відкриють пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який в часи Другої світової рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

Всеукраїнська проща, архиєрейська Божественна літургія та освячення і відкриття пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу відбудеться 11 травня 2012 року о 10:30 у місті Перемишляни Львівської області.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував євреїв з фашистських катівень. Останні місяці його життя явили світові приклад самопожертви заради ближнього.

У пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 відшуковував слова християнського милосердя та надії для кожного:

"Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України".

У 2001-му Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2009-му в Майданеку було відкрито меморіальну дошку Омеляну Ковчу.

Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.