На Львівщині відкриють пам'ятник Омеляну Ковчу

На Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і понад тисячі священиків та ієрархів відкриють пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який в часи Другої світової рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

Всеукраїнська проща, архиєрейська Божественна літургія та освячення і відкриття пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу відбудеться 11 травня 2012 року о 10:30 у місті Перемишляни Львівської області.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував євреїв з фашистських катівень. Останні місяці його життя явили світові приклад самопожертви заради ближнього.

У пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 відшуковував слова християнського милосердя та надії для кожного:

"Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України".

У 2001-му Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2009-му в Майданеку було відкрито меморіальну дошку Омеляну Ковчу.

Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.