Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

Мер Риму Джанні Алеманно виступив з ініціативою перейменування вулиці Леніна на вулицю Мучеників Комунізму.

Про це повідомляє "Українська газета" із посиланням на Corriere della Sera.

"Ідея перегляду назви вулиці і проспекту, що носять ім'я Леніна, я думаю, цілком розумний виклик, - заявив міський голова на презентації книги, присвяченої лідеру більшовицької партії Російської імперії і одному з керівників Жовтневої революції 1917 року. - Ім'я Леніна дисонує з ідеєю узгодженої топоніміки".

У той же час член міської ради Джанлука Квадрана відповів так: "Ми готові це обговорити, але не більше того". А Даріо Нанні з Демократичної партії зазначив про "нестерпний ревізіонізм".

"Алеманно з наближенням виборів хоче зробити приємність правим, - сказав Нанні. - Його пропозиція не пройде, вже точно не одноголосно".

Проте результат голосування в топонімічній комісії здається вирішеним: представників правоцентристської партії "Народ свободи" в ній семеро, а лівоцентристів - п'ятеро.

Нагадаємо, влада Грузії вирішила аналогічним чином перетворити Державний музей імені радянського вождя Йосипа Сталіна в його рідному місті Горі в музей Cталінізма.

Більше про Володимира Леніна читайте у темі "Ленін"

Більше про перейменування вулиць читайте у темі "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.