Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

Мер Риму Джанні Алеманно виступив з ініціативою перейменування вулиці Леніна на вулицю Мучеників Комунізму.

Про це повідомляє "Українська газета" із посиланням на Corriere della Sera.

"Ідея перегляду назви вулиці і проспекту, що носять ім'я Леніна, я думаю, цілком розумний виклик, - заявив міський голова на презентації книги, присвяченої лідеру більшовицької партії Російської імперії і одному з керівників Жовтневої революції 1917 року. - Ім'я Леніна дисонує з ідеєю узгодженої топоніміки".

У той же час член міської ради Джанлука Квадрана відповів так: "Ми готові це обговорити, але не більше того". А Даріо Нанні з Демократичної партії зазначив про "нестерпний ревізіонізм".

"Алеманно з наближенням виборів хоче зробити приємність правим, - сказав Нанні. - Його пропозиція не пройде, вже точно не одноголосно".

Проте результат голосування в топонімічній комісії здається вирішеним: представників правоцентристської партії "Народ свободи" в ній семеро, а лівоцентристів - п'ятеро.

Нагадаємо, влада Грузії вирішила аналогічним чином перетворити Державний музей імені радянського вождя Йосипа Сталіна в його рідному місті Горі в музей Cталінізма.

Більше про Володимира Леніна читайте у темі "Ленін"

Більше про перейменування вулиць читайте у темі "Топоніміка"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.