Гостинний Двір на Подолі заглиблять ближче до метро і надбудують

Проект реконструкції Гостинного двору передбачає створення 300 паркомісць і побудову підземного поверху.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після засідання містобудівної ради Києва, на якому обговорювався проект реконструкції Гостинного двору, його архітектурне і цільове призначення та організація навколишнього простору.

Крім того, на будівлі надбудують мансарду, заглиблять споруду на один поверх, знищать тераси першого поверху і розмістять там бутіки.

Нині фундементи будівлі знаходяться на відстані 4 метрів до верхньої точки метро.

"Якщо власники справді перетворять цей будинок в торговий центр, то вони прогорять як бізнесмени, - сказав Бригинець. - Згадайте вулицю Сагайдачного кількарічної давності: вона суцільно складалась з бутіків, але з роками під тиском громадських потреб змінила цільове призначення. Впевнений, що кияни за якийсь час змусять змінити призначення і Гостинного двору з торгового центру в місце розваг і відпочинку".

Депутат пояснив своє бачення тим, що Гостинний двір знаходиться всередині окремого туристичного простору, до якого тягнуться дві історичні вулиці: Сагайдачного та Андріївський узвіз. А тому туристи, які гулятимуть під пекучим сонцем цими позбавленими зелених насаджень вулицями, шукатимуть на Контрактовій площі не бутіки, а відпочинку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.