У Могилянці презентують "Спогади" Полонської-Василенко

26 жовтня відбудеться презентація книги спогадів одного з найвідоміших українських істориків ХХ століття, багаторічного декана філософського факультету Українського вільного університету в Мюнхені Наталії Полонської-Василенко.

Час і місце презентації: субота, 26 жовтня 2011 року о 17:00 у Конґреґаційній залі НаУКМА (вул. Сковороди, 2).

"Спогади" одного з найцікавіших українських істориків розкривають широку картину українського суспільно-політичного та інтелектуального життя України першої половини ХХ століття.

У них охоплено всі вузлові події доби: революцію 1905 р., події 1917-1920 рр., українізацію 1920-х рр., процес СВУ, масові репресії 1930-х…

Мемуари Н. Полонської-Василенко опубліковано за рукописом уперше й доповнено текстами, що публікувалися в малотиражній еміграційній періодиці.

Головуватиме на презентації почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслав Брюховецький. У заході візьме участь упорядник книги Валерій Шевчук.

До виступів запрошено відомих істориків, серед них:

Сергій Білокінь

Ігор Верба

Ігор Гирич

Олександр Удод

Ігор Усенко

Олексій Ясь.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.