У ЦВК розкажуть, чому "Солідарність" не допомогла трудящим

У Центрі візуальної культури в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться лекція професора Девіда Оста (США) "Поразка солідарності: гнів і політика в посткомуністичній Європі".

Час і місце: четвер, 31 травня 2012, 19:00. Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень").

Девід Ост - професор коледжів Гобарта і Вільяма Сміта (Нью-Йорк). На його думку, польська профспілка "Солідарність" відіграла ключову роль у переході від планової до ринкової економіки у Східній Європі.

Однак, хоча робітники брали активну участь у протестах "Солідарності" наприкінці 1980-х, уже на початку 90-х стало зрозуміло, що вони не виграли від процесів економічної трансформації Польщі, а навпаки - опинилися в програші.

Робітники залишилися сам на сам зі своїми проблемами у ситуації зростаючих економічних і політичних нерівностей, відчуваючи гнів та обурення. Врешті-решт, вони відкинули вимоги своїх ліберальних лідерів, відкривши шлях для правих націоналістичних сил.

 

Опираючись на польові дослідження у польських робітничих містечках та інтерв'ю з робітниками, профспілковцями і політиками, Девід Ост показує, яким чином голоси гніву й обурення впливають на політику.

Читайте також: Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.