У ЦВК розкажуть, чому "Солідарність" не допомогла трудящим

У Центрі візуальної культури в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться лекція професора Девіда Оста (США) "Поразка солідарності: гнів і політика в посткомуністичній Європі".

Час і місце: четвер, 31 травня 2012, 19:00. Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень").

Девід Ост - професор коледжів Гобарта і Вільяма Сміта (Нью-Йорк). На його думку, польська профспілка "Солідарність" відіграла ключову роль у переході від планової до ринкової економіки у Східній Європі.

Однак, хоча робітники брали активну участь у протестах "Солідарності" наприкінці 1980-х, уже на початку 90-х стало зрозуміло, що вони не виграли від процесів економічної трансформації Польщі, а навпаки - опинилися в програші.

Робітники залишилися сам на сам зі своїми проблемами у ситуації зростаючих економічних і політичних нерівностей, відчуваючи гнів та обурення. Врешті-решт, вони відкинули вимоги своїх ліберальних лідерів, відкривши шлях для правих націоналістичних сил.

 

Опираючись на польові дослідження у польських робітничих містечках та інтерв'ю з робітниками, профспілковцями і політиками, Девід Ост показує, яким чином голоси гніву й обурення впливають на політику.

Читайте також: Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.