Влада не поновить будинки, які демонтує на Андріївському - депутат

Влада ніколи не поновить будинки, які хоче демонтувати на Андріївському узвозі.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, коментувючи слова голови КМДА Олександра Попова щодо аварійності будинків та необхідності демонтажу ще декількох будівель на Андріївському узвозі.

"Якщо раніше влада звинувачувала у руйнуванні узвозу знахабнілих забудовників, то тепер особисто взялась за його знищення, - сказав Бригинець. - На Андріївському узвозі як на вулиці-пам'ятці не можна демонтувати будинки в принципі".

На думку депутата, жахливий стан будинків на Андріївському узвозі пов’язаний з бездумними діями влади під час його так званої реконструкції.

Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Сьогодні Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.