Влада не поновить будинки, які демонтує на Андріївському - депутат

Влада ніколи не поновить будинки, які хоче демонтувати на Андріївському узвозі.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, коментувючи слова голови КМДА Олександра Попова щодо аварійності будинків та необхідності демонтажу ще декількох будівель на Андріївському узвозі.

"Якщо раніше влада звинувачувала у руйнуванні узвозу знахабнілих забудовників, то тепер особисто взялась за його знищення, - сказав Бригинець. - На Андріївському узвозі як на вулиці-пам'ятці не можна демонтувати будинки в принципі".

На думку депутата, жахливий стан будинків на Андріївському узвозі пов’язаний з бездумними діями влади під час його так званої реконструкції.

Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Сьогодні Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.