На Київщині захищають від забудови поховання німецьких солдатів

Невідомі зруйнували і спалили паркан, який був встановлений в парку активного відпочинку "Курган" міста Ірпеня Київської області.

 

Про це повідомляє Gazeta.ua.

Напередодні підпалу парканом була відгороджена земельна ділянка приблизною площею 0,10 га. Згодом одну сторону паркану зруйнували, а інші три сторони спалили.

За твердженнями місцевих старожилів, на території цього парку у 1943 році точився запеклий бій під час визволення м. Ірпеня. Тепер там розташовані поховання німецьких воїнів, повідомив координатор місцевого руху за збереження зелених зон Лаврентій Кухайлешвілі.

Кухалейшвілі відзначив, що громадськість звернулась до посольства Німеччини з проханням посприяти у проведенні пошукової розвідки та МЗС України з вимогою зупинити будівництво в парку "Курган" до підтвердження чи спростування вищезгаданої інформації.

 

"В разі підтвердження цієї інформації ми будемо вимагати від влади надати цьому парку статусу "місця проведення бойових дій", і тоді він автоматично підпаде під захист закону "Про культурну спадщину", - пояснив активіст.

У серпні 2011 року повідомлялося, що в Ірпені на місці поховання червоноармійців хочуть побудувати котеджне містечко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.