Спецпроект

В Ірпені хочуть забудувати місце поховання червоноармійців?

Попри скандал і обурення громадськості, на місці братської могили воїнів Червоної армії в Ірпені таки можуть побудувати котеджі.

Про це пише Kievpress з посиланням на ініціативну групу захисників парку і могили, повідомляє "УП.Київ".

Як з'ясувалося, після того, як наміри ірпінських чиновників набули розголосу і викликали обурення громадськості, мер міста Володимир Скаржинський заявив, що ділянки були виділені помилково й пообіцяв цю помилку виправити.

Уже через кілька днів усі люди, яким виділили землю, написали заяви з відмовою від ділянок, а депутати міськради скасували на цій підставі свої попередні рішення про землевідводи.

Однак як повідомив голова ініціативної групи парку "Героїв" Лаврентій Кухалейшвілі, заяви людей про відмову від земельних ділянок, на підставі яких депутати скасували розв'язки про землевідвід, не є легітимними, оскільки ділянки були вже перепродані.

"Земельні ділянки міськрада виділила на підставних осіб, і відразу ж після відповідного рішення сесії вони були кілька разів перепродані", - сказав він.

Таким чином, затверджує Кухалейшвілі, і заяви про відмову від земельних ділянок і рішення сесії не мають ніякої юридичної сили.

Підозри місцевих жителів у нещирості публічних заяв міського керівництва підкріплюється ще декількома обставинами. Зокрема, тим, що ірпінський міськсуд відмовився заборонити будівництво на території лісопаркової зони та тим, що деяким місцевим жителям уже пропонують підписати лист у підтримку будівництва на території парку.

Міські чиновники коментувати ситуацію відмовилися.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".