Наукова конференція про "Київську старовину" - шукають доповідачів

26-27 листопада 2012 р. в Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Київська старовина” в українському соціокультурному просторі: історичний, джерелознавчий, біографічний дискурси".

Конференція присвячена 130-ій річниці від заснування журналу, повідомляють "Музеї України".

Робота конференції планується навколо низки проблемних вузлів, тем, напрямків, зокрема:

- "Київська старовина" і формування історичного знання в останній третині XIX – на початку XXI ст.

- Репрезентація актуальних науково-історичних проблем і тогочасного життя української науки на сторінках "Київської старовини".

- "Киевская старина" та книжкова культура кінця XIX – початку XX ст.

- "Київська старовина" в системі журнальної періодики.

- Редакційна стратегія і тактики (роль цензури, етичних норм і т.д.), ідейні й тематичні пріоритети.

- Портрети та особи "Київської старовини": Personalia, біографістика, (видавці, редактори, автори, герої, благодійники).

- "Киевская старина": видавничий процес, традиції, новації, особливості.

- "Київська старовина" на журнальному ринку науково-історичної періодики кінця XIX – початку XXI ст. (попит, передплатники, розповсюджувачі, читачі).

- "Київська старовина" і громадське життя Києва й України.

Оргкомітет відбиратиме заявки, надаючи пріоритет матеріалам, які відповідають усім критеріям наукових досліджень і публікацій.

Заявки на участь (тема доповіді, тези доповіді обсягом до 400 слів, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, наук. ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail) приймаються до 1 серпня 2012 р.

У разі включення теми до програми конференції, Оргкомітет надішле персональне запрошення.

Тексти доповідей/статей необхідно надіслати до 26 серпня 2012 р.

Вимоги до оформлення статей: Обсяг: до 0,75 друк. арк. (30 тис. знаків). Текст: у форматі RTF; гарнітура Times New Roman Cyr УДК, ініціали і прізвище, назва навчального або наукового закладу, анотація (укр., рос. та англ. мовами, до 400 знаків кожна; ключові слова, переклад прізвища, ім’я автора та заголовку).

Посилання й примітки автоматичні: верхній індекс, післятекстові; номер посилання ставиться до розділового знаку; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р–2356, оп. 4, од.зб. 24556, арк. 35 зв.).

Робочі мови конференції: українська, російська.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати на e-mail: starovyna2012@gmail.com Контактний тел.: +38(095) 315-13-89

Секретар Оргкомітету – к.і.н., ст.наук.сп. Зіневич Наталія Олексіївна
Матеріали Конференції будуть опубліковані.

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.