"Історичну правду з Вахтангом Кіпіані" готові показувати 10 телеканалів

Головний редактор "Історичної правди" та ведучий телевізійної програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповів, що телепроектом зацікавилося 10 каналів і продакшенів після звільнення команди з каналу ZIK.

Про це Кіпіані сказав в інтерв'ю "Цензору.нет", передає "Детектор медіа".

"Коли людина з одного, другого, третього, четвертого, п'ятого телеканалу – це керівники, менеджери, знаючі історію, і знаючі, що програма коштує не дешево, кажуть: "давайте будемо робити". Я вважаю, що це реальна солідарність. Першим, наприклад, був Микола Княжицький, колишній власник "Еспресо". Він публічно написав "ми готові". А потім за ним були й інші менеджери, власники каналів", – зазначив Вахтанг Кіпіані.

Він уточнив, що зараз в процесі пошуку нового каналу для "Історичної правди". 

Нагадаємо, 14 червня Вахтанг Кіпіані оголосив про припинення роботи "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" на ЗІКу, дізнавшись, що канал купив Тарас Козак, близький до проросійського олігарха Віктора Медведчука.

Остання програма "Історичної правди" вийшла 15 червня. 

Тарас Козак  об'єднав три свої інформаційні телеканали – "112 Україна", NewsOne і ZIK – у медіахолдинг "Новини". Він – близький соратник колишнього адвоката дисидента Василя Стуса, одного з лідерів партії "Опозиційна платформа - За життя" і кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, їхні брати – бізнес-партнери. 

Після зміни власників з інформаційної агенції ZIK у Львові звільнилося, за джерелами "Детектора медіа" біля 75% працівників, з київської редакції телеканалу - 35%. 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.