Міністр культури спростував чутки про перейменування Інституту нацпам'яті

Інформація про плани зміни назви та концепції Українського інституту національної пам'яті з'явилася в ЗМІ 4 листопада.

Першим про це написав сайт Depo, посилаючись на власні джерела.

 

Як зазначали журналісти, найближчим часом буде УІНП перейменовано на Інститут примирення. Така ініціатива нібито йде від міністра культури, молоді, спорту, інформаційної політики та туризму Володимира Бородянського, та була підтримана президентом України Володимиром Зеленським.

"За інформацією джерел, спочатку Інститут візьметься за справи поляків і угорців, а наступним "кейсом" стануть росіяни. Також може бути повністю змінена концепція функціонування установи" - йдеться у матеріалі.

Сам Бородянський на сторінці у Facebook спростував дану інформацію.

"З усією відповідальністю заявляю, що це відверта брехня", - пише він.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.