Міністр культури спростував чутки про перейменування Інституту нацпам'яті

Інформація про плани зміни назви та концепції Українського інституту національної пам'яті з'явилася в ЗМІ 4 листопада.

Першим про це написав сайт Depo, посилаючись на власні джерела.

 

Як зазначали журналісти, найближчим часом буде УІНП перейменовано на Інститут примирення. Така ініціатива нібито йде від міністра культури, молоді, спорту, інформаційної політики та туризму Володимира Бородянського, та була підтримана президентом України Володимиром Зеленським.

"За інформацією джерел, спочатку Інститут візьметься за справи поляків і угорців, а наступним "кейсом" стануть росіяни. Також може бути повністю змінена концепція функціонування установи" - йдеться у матеріалі.

Сам Бородянський на сторінці у Facebook спростував дану інформацію.

"З усією відповідальністю заявляю, що це відверта брехня", - пише він.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.