"На честь масового вбивці". Долинський запустив фейк про назву київської вулиці. ОНОВЛЕНО

У низці ЗМІ, зокрема світових, з'явилася недостовірна інформація про нову назву однієї з вулиць Києва.

12 листопада Київрада присвоїла столичній вулиці ім'я генерал-хорунжого армії УНР Віктор Павленка (1886-1932).

 
Віктор Павленко
колаж прес-служби кмда

Настпупного дня голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський написав у Facebook: "Вчора депутати Київради назвали вулицю на честь масового вбивці, ката і карателя Івана Павленка - нацистського колаборанта, військового злочинця, коменданта української допоміжної поліції і командира 109-го батальйону допоміжної поліції СС".

Повідомлення Долинського масово "підхопили" російські а проросійські ЗМІ. Крім того, новина "Українська столиця назвала вулицю іменем нацистського колаборанта" з'явилася на сайті Associated Press. Матеріал агентства поширили такі видання як New York Times та Washington Post

"Associated Press пише про перейменування вулиці в Києві на честь нацистського коллаборанта, а українські ЗМІ зберігають повне і абсолютне мовчання", - зазначив Долинський.

Неправдиву новину швидко помітили. Розбір фейку зробив, зокрема, журналіст Сергій Костеж.

"Я не знаю, що рухає Вами (звернення до Долинського - ІП) досі, хоча інформація перевіряється за 10 хвилин, я не знаю, навіщо Ви взяли участь в дискредитації України буквально на рівному місці, я не знаю, чому Ви, маючи можливість перевірити цю інформацію, не зробили цього навіть зараз, коли міжнародні ЗМІ поширюють фейк про те, що генерал Павленко був нацистом (що ображає пам'ять дійсно видатного генерала Віктора Павленка)", - пише Костеж у Facebook.

Прес-служба Київської міської державної адміністрації 14 листопада виступила із спростуванням фейку, наголосивши, що Віктор Павленко та Іван Павленко - різні люди.

"На превеликий жаль, деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім'ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі.

Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання.

Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз'ясненнями до офіційних джерел", - йдеться у повідомленні на сторінці КМДА у Facebook.

Associated Press та американські видання виправили власні повідомлення, додавши уточнення від київської влади.

Доповнення. Вранці 15 листопада Долинський видалив всі попередні дописи про Павленка. У новому пості він вибачився "за те, що поспішив і, не розібравшись, поширив неправильну інформацію".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.