На Львівщині відкрили пам'ятник князю Святославу - брату Бориса і Гліба. ФОТО

В урочищі Святослав біля міста Сколе на Львівщині відбулося урочисте відкриття поховального пам’ятного знаку на могилі князя Святослава, сина Володимира Великого.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Історики розповідають, що після смерті батька у 1015 році, древлянський князь Святослав був змушений тікати від рідного брата Святополка "в гори Угорські" (Карпати).

За переказами, князя Святослава наздогнали на березі р. Опір поблизу нинішнього міста Сколе (Святополк нібито наказав дружині "Сколіть їх усіх"). Тут він і загинув від рук свого брата.

Розкопки 1964 року кургана, де знаходиться пам'ятник, засвідчили, що там знаходиться поховання видатного дружинника початку XI сторіччя.

Церемонія відкриття. Всі фото: ЗІК

Один із авторів пам’ятного знаку художник Євген Безніско розповів, що будівництво пам’ятника розпочалося ще у 2008 році.

За задумом авторів, на постаменті, що виготовлений у вигляді насипної зрізаної піраміди, розташований саркофаг з бронзовою фігурою загиблого князя Святослава. А над саркофагом височіє 18 метровий хрест виготовлений з кам’яних вапнякових блоків.

 

"Легенда про братовбивство є досить показовою та занадто разючою для українського народу, - зазначив під час відкриття голова Львівської ОДА Михайло Костюк. - Тож, перебуваючи в цьому урочищі, де полягли наші предки, мусимо добре усвідомити ризики та небезпеки, які стоять перед нами, повинні взяти добрий урок та не допускати розбрату між українцями.

Після остаточного завершення пам’ятник поповнив перелік цікавих місць національного природнього парку "Сколівські Безкиди". Піша прогулянка від траси Київ-Чоп до монументу триватиме близько 20 хв. Його також добре видно з вікон потягів, що прямують через Карпати.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Святослав, Борис і Гліб були вбиті (літописи стверджують, що їхнім братом Святополком) під час чотирирічної війни за батькову спадщину. На відміну від Бориса і Гліба, Святослава не було канонізовано.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.