У Вишгороді знайшли саркофаг Бориса і Гліба? ФОТО

У Вишгородському історико-культурному заповіднику, ймовірно, знайшли залишки саркофагу, що належить святим Борису і Глібу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на археологів, які займаються розкопкою поселення. 

Науковці заявляють, що знайшли фрагменти пірофілітового сланцю, який використовували для виготовлення саркофагів.

Наразі учасники експедиції розкрили близько 20 квадратних метрів городища. Археологи вже знайшли велику кількість керамічних та залізних артефактів: це залишки посуду, прикрас, зброї, знарядь праці.

 Вишгородські знахідки

У літописах місто Вишгород вперше згадується у 946 році як резиденція княгині Ольги. Саме тут поховали братів Бориса та Гліба – перших святих, канонізованих вітчизняною православною церквою.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Борис і Гліб були вбиті під час чотирирічної війни за батькову спадщину. Літописи стверджують, що братів умертвили з наказу їхнього старшого брата Святополка.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

 Всі фото: Radiosvoboda.org (RFERL)

Археологічні розкопки у Вишгородському заповіднику ініціював історико-культурний комплекс "Парк Київська Русь". Знахідки передадуть до музею заповідника.

Інші матеріали щодо Середньовіччя на території України читайте на ІП в темі "Київська Русь"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".