У Вишгороді знайшли саркофаг Бориса і Гліба? ФОТО

У Вишгородському історико-культурному заповіднику, ймовірно, знайшли залишки саркофагу, що належить святим Борису і Глібу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на археологів, які займаються розкопкою поселення. 

Науковці заявляють, що знайшли фрагменти пірофілітового сланцю, який використовували для виготовлення саркофагів.

Наразі учасники експедиції розкрили близько 20 квадратних метрів городища. Археологи вже знайшли велику кількість керамічних та залізних артефактів: це залишки посуду, прикрас, зброї, знарядь праці.

 Вишгородські знахідки

У літописах місто Вишгород вперше згадується у 946 році як резиденція княгині Ольги. Саме тут поховали братів Бориса та Гліба – перших святих, канонізованих вітчизняною православною церквою.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Борис і Гліб були вбиті під час чотирирічної війни за батькову спадщину. Літописи стверджують, що братів умертвили з наказу їхнього старшого брата Святополка.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

 Всі фото: Radiosvoboda.org (RFERL)

Археологічні розкопки у Вишгородському заповіднику ініціював історико-культурний комплекс "Парк Київська Русь". Знахідки передадуть до музею заповідника.

Інші матеріали щодо Середньовіччя на території України читайте на ІП в темі "Київська Русь"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.