АНОНС: українсько-німецький семінар про остарбайтерів та емігрантів

У Києві відбудеться українсько-німецький семінар "Друга світова війна: примусова праця, репатріація, еміграція".

Про це "Історичній Правді" повідомила в Інституті історії України НАНУ.

Захід розпочнеться 6 вересня 2012 року в 11:00 за адресою: Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, зал засідань Вченої ради Інституту історії.

Учасники:

- Інститут історії України НАНУ

- Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

- Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен)

ПРОГРАМА:

Вітальне слово:

- директор інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій

- професор Історичного інституту при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен) доктор Томас Бон (Thomas Bohn).

Доповідачі:

Ігор Лушніков (МГО "МФ "Взаєморозуміння і толерантність"): Наукова та гуманітарна діяльність МГО МФ "Взаєморозуміння та толерантність" по збереженню історичної пам’яті про жертв націонал-соціалізму.

Гелінада Грінченко (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна): "Від депортації до репатріації" − українські примусові робітники в радянській пропаганді та агітації 1942−1953 рр.

Марина Дубик (Інститут історії України НАНУ): Тематична різноманітність листів від українських громадян до УНФ "Взаєморозуміння і примирення" (1997–2003)

Тетяна Пастушенко (Інститут історії України НАНУ): Репатріація в Україну у спогадах колишніх остарбайтерів, які повернулися до Києва

Презентація спільного українсько-німецького проекту "Переміщенні особи регіону Міттельгессен: 1945−1960 рр."

Андрій Казимірів (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Табори для переміщених осіб в центральному Гессені, на прикладі міст Гіссен, Марбург та Вецларь

Назарій Гутцул (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Культурне життя в Ді-Пі таборі, на прикладі Робітничої світлиці в Гіссені.

Дивіться також: "Українці на примусових роботах у Третьому рейху. Скільки їх було?"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.