АНОНС: українсько-німецький семінар про остарбайтерів та емігрантів

У Києві відбудеться українсько-німецький семінар "Друга світова війна: примусова праця, репатріація, еміграція".

Про це "Історичній Правді" повідомила в Інституті історії України НАНУ.

Захід розпочнеться 6 вересня 2012 року в 11:00 за адресою: Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, зал засідань Вченої ради Інституту історії.

Учасники:

- Інститут історії України НАНУ

- Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

- Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен)

ПРОГРАМА:

Вітальне слово:

- директор інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій

- професор Історичного інституту при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен) доктор Томас Бон (Thomas Bohn).

Доповідачі:

Ігор Лушніков (МГО "МФ "Взаєморозуміння і толерантність"): Наукова та гуманітарна діяльність МГО МФ "Взаєморозуміння та толерантність" по збереженню історичної пам’яті про жертв націонал-соціалізму.

Гелінада Грінченко (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна): "Від депортації до репатріації" − українські примусові робітники в радянській пропаганді та агітації 1942−1953 рр.

Марина Дубик (Інститут історії України НАНУ): Тематична різноманітність листів від українських громадян до УНФ "Взаєморозуміння і примирення" (1997–2003)

Тетяна Пастушенко (Інститут історії України НАНУ): Репатріація в Україну у спогадах колишніх остарбайтерів, які повернулися до Києва

Презентація спільного українсько-німецького проекту "Переміщенні особи регіону Міттельгессен: 1945−1960 рр."

Андрій Казимірів (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Табори для переміщених осіб в центральному Гессені, на прикладі міст Гіссен, Марбург та Вецларь

Назарій Гутцул (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Культурне життя в Ді-Пі таборі, на прикладі Робітничої світлиці в Гіссені.

Дивіться також: "Українці на примусових роботах у Третьому рейху. Скільки їх було?"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.