Спецпроект

Нові експонати горлівського музею мініатюрної книги. ФОТО

Колекція горлівського музею мініатюрної книги поповнилася новими екземплярами, надісланими з Ізраїлю.

Про це повідомляє 06242.com.ua.

Рідкісне міні-видання О.С.Пушкіна "Вірші" (Томського видавництва, тиражем всього в 500 екземплярів), псалми (обрамлені у футляр золотого кольору у вигляді брелока), а також міні-книга Яніса Анманіса (латвійського художника, поета, котрий працює в різних жанрах - від мініатюри до масштабних полотен), написана в оригінальному японському жанрі віршування - хайку (яке взяло свій початок ще в XIV ст.).

Нові експонати горлівського музею мініатюрної книжки

Коротенькі вірші - хайку складаються всього з 3-х рядків, що передають світ почуттів і відчуттів, відбитих у невеликому словесному образі.

Горлівський музей мініатюрної книги - єдиний державний музей мініатюрної книги в СНД.

В основі експозиції музею - колекція Веніаміна Олександровича Разумова, інженера-будівельника з Горлівки. Він збирав цю колекцію багато років. Його ім'ям згодом був названий музей. У 1996 році музей отримав статус державного.

У музеї зберігаються понад 8500 екземплярів. Максимальний розмір книг в колекції - близько 100 міліметрів. Мінімальні екземпляри за розміром можна порівняти з маковим зерном.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.