Гостиний Двір і Генуезьку фортецю хочуть відновити в Реєстрі пам'яток

Колегія Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) розглянула питання повернення Гостинного двору та Генуезької фортеці до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Про це повідомив член Головної ради УТОПІК, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, УТОПІК подав документи з цього приводу до Міністерства культури України.

"Дивовижно, що Генуезька фортеця була не в реєстрі, - зазначив Бригинець. - Усі одностайно підтримали її включення. Що стосується Гостинного двору, то його пропонується внести не як пам’ятку історії, а як пам’ятку містобудування".

Дивіться також:

Республіка Гостиний Двір. СЛАЙДИ

Історія Гостиного Двору. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.