Охоронці пам’яток Києва розробили свою стратегію на противагу Попову

На відміну від Стратегії розвитку Києва, розробленої КМДА, створено альтернативну Стратегію збереження культурної спадщини Києва.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам′яток історії та культури (УТОПІК), голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Відповідна Стратегія була розроблена на виконання рішень спільного засідання колегії ICOMOS та УТОПІК, де розглядалось питання "Про сучасний стан, проблеми та основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності громадськості зі збереження і охорони культурної спадщини м. Києва".

"Турбуватись про місто повинна влада, але з якихось дивних причин вона, володіючи фінансовими і кадровими ресурсами, швидше нищить місто, ніж охороняє його, - вважає Бригінець. - А захистом столиці займаються громадські і міжнародні організації".

Серед об’єктів, що найбільше турбують експертів - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник "Софія Київська", Національний архітектурний музей "Київська фортеця" та Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ".

Відтак стосовно заповідника "Стародавній Київ" експерти наполягають на відновленні статусу заповідника як окремої юридичної особи.

Крім того, експерти наголошують на необхідності розробити план організації території заповідника, забезпечити фінансування робіт з реставрації, консервації, пристосування, ремонту пам’яток та об’єктів культурної спадщини.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.