Комісія Київради назвала нові вулиці іменами Хвильового і Нарбута

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала найменування нових вулиць у Дарницькому та Подільському районі Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

За словами депутата, в Дарницькому районі з’являться вулиці на честь: режисера Сергія Данченка, скульптора Івана Кавалерідзе і художника Георгія Нарбута.

У Подільському районі Києва нові вулиці носитимуть імена: видатного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, відомого українського письменника-шістдесятника, режисера, актора Миколи Вінграновського та українського прозаїка, поета Миколи Хвильового.

Як відомо, у квітні цього року Бригинець заявляв, що КМДА прийняла рішення про присвоєння імен Данченка, Кавалерідзе і Нарбута новим вулицям у Подільському районі Києва.

У березні Бригинець казав про присвоєння імен Антоненка-Давидовича, Вінграновського і Хвильового новим вулицям у Дарницькому районі.

Сергій Данченко — український театральний режисер, педагог, академік Академії мистецтв України, народний артист УРСР, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреат Державної премії СРСР.

Іван Кавалерідзе — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Народний артист УРСР.

Георгій Нарбут — український художник-графік, ілюстратор, автор українських державних знаків часів УНР і Гетьманату (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.