Комісія Київради назвала нові вулиці іменами Хвильового і Нарбута

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала найменування нових вулиць у Дарницькому та Подільському районі Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

За словами депутата, в Дарницькому районі з’являться вулиці на честь: режисера Сергія Данченка, скульптора Івана Кавалерідзе і художника Георгія Нарбута.

У Подільському районі Києва нові вулиці носитимуть імена: видатного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, відомого українського письменника-шістдесятника, режисера, актора Миколи Вінграновського та українського прозаїка, поета Миколи Хвильового.

Як відомо, у квітні цього року Бригинець заявляв, що КМДА прийняла рішення про присвоєння імен Данченка, Кавалерідзе і Нарбута новим вулицям у Подільському районі Києва.

У березні Бригинець казав про присвоєння імен Антоненка-Давидовича, Вінграновського і Хвильового новим вулицям у Дарницькому районі.

Сергій Данченко — український театральний режисер, педагог, академік Академії мистецтв України, народний артист УРСР, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреат Державної премії СРСР.

Іван Кавалерідзе — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Народний артист УРСР.

Георгій Нарбут — український художник-графік, ілюстратор, автор українських державних знаків часів УНР і Гетьманату (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.