ЯНУКОВИЧ ПРО СТАЛІНА: "ТОТА-ТОТА-ТОТАЛІРИЗМ"

Президент Віктор Янукович на спільній прес-конференції з президентом Польщі Броніславом Коморовським він не зміг вимовити слово "тоталітаризм".

Про це в четвер повідомляє "Росбалт".

"Завтра ми разом з польською делегацією візьмемо участь у відкритті Меморіалу загиблим полякам та українцям в національному історичному заповіднику "Биківнянські могили", - повідомив президент.

Янукович підкреслив, що "це дуже важливий крок для пам'яті і шани загиблих, встановлення правди злочинів тота-тота-тоталіризму... (пауза)... Гідного поваги його... (пауза)... його жертв".

Черговий ляп українського президента помітили не лише журналісти, а й польський перекладач. Він, переводячи промову Януковича для Коморовського на польську мову зробив явний акцент саме на цьому слові, повторивши його правильно.

Сам же президент Польщі Коморовський, очевидно, не надав значення обмовці українського колеги.

"Відкриття такого кладовища українських і польських жертв тоталітарного режиму підтверджує наші стратегічні відносини у всіх сферах", - заявив Коморовський.

Дивіться також:

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Янукович і попередники. Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.