ЯНУКОВИЧ ПРО СТАЛІНА: "ТОТА-ТОТА-ТОТАЛІРИЗМ"

Президент Віктор Янукович на спільній прес-конференції з президентом Польщі Броніславом Коморовським він не зміг вимовити слово "тоталітаризм".

Про це в четвер повідомляє "Росбалт".

"Завтра ми разом з польською делегацією візьмемо участь у відкритті Меморіалу загиблим полякам та українцям в національному історичному заповіднику "Биківнянські могили", - повідомив президент.

Янукович підкреслив, що "це дуже важливий крок для пам'яті і шани загиблих, встановлення правди злочинів тота-тота-тоталіризму... (пауза)... Гідного поваги його... (пауза)... його жертв".

Черговий ляп українського президента помітили не лише журналісти, а й польський перекладач. Він, переводячи промову Януковича для Коморовського на польську мову зробив явний акцент саме на цьому слові, повторивши його правильно.

Сам же президент Польщі Коморовський, очевидно, не надав значення обмовці українського колеги.

"Відкриття такого кладовища українських і польських жертв тоталітарного режиму підтверджує наші стратегічні відносини у всіх сферах", - заявив Коморовський.

Дивіться також:

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Янукович і попередники. Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.