В Мексиці відкрили для відвідування нову археологічну зону

У Мексиці відкрилася для відвідувань археологічна зона Ацомпа. Тут колись жили священики, правителі та інші найвидатніші діячі доіспанського міста, умовно званого Монте-Альбан.

 

Про це повідомляє "Автотревел".

Серед безлічі будівель в археологічній зоні розташовані три майданчики для гри в м'яч, а також три склепи віком понад 1100 років. Один з них прикрашений настінним живописом.

Також відвідувачі зможуть побачити кургани, храми, адміністративну будівлю і місце поклоніння божествам сапотеков (індіанська народність у Мексиці).

Центральна зона археологічного заповідника, що відноситься до пізнього класичного періоду, має площу близько 4 квадратних кілометрів. Стародавнє місто було заселене в період між 600-900 роками н. е.

Про існування Ацомпи було відомо з 1930-х років, однак дослідження почалися лише в 2007-му. Під робіт Ацомпа буде з'єднана з центральною площею Монте-Альбана, яку вже зараз щорічно відвідує близько 700 000 туристів.

Монте-Альбан - велике доколумбове поселення на південному сході Мексики, на території штату Оахака. Воно розташоване на низькому гірському хребті, що проходить у центральній частині долини Оахака. Однойменне місто - сучасна столиця штату - знаходиться приблизно в 9 кілометрах на схід.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.