Знайдено фронтову ванну Першої світової. ФОТО

В одному з окопів у лісах під Бродами Львівської області знайдено фронтову ванну.

Очевидно, знахідка зроблена "чорними археологами", повідомляє Вголос.

Ванна відлита з бетону і покрита спеціальною політурою жовтого кольору, яка достатньо добре збереглася на бетоні упродовж майже 100 років.

Як зазначив кандидат історичних наук, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Онищук, такий артефакт говорить про певний комфорт, який створювався для офіцерського складу австрійської імперської армії у часі Першої світової війни.

 Всі фото: vgolos.com.ua

Очевидно, ванна була встановлена в 1916 році, коли австрійське військо готувалося до зимового стояння.

Про те, що австрійці сподівалися надовго затриматися під Бродами, можна судити й за формою окопів довкола міста. Їхня глибина переважно сягає два і більше метри.

Влітку 1915 року внаслідок наступу союзних армій Німецької та Австро-Угорських імперій війська Російської імперії були змушені залишити Польщу і Галичину, відступивши на схід. Фронт стабілізувався по лінії Північна Білорусь-Пінськ-Дубно-Тернопіль-Чернівці до літа 1916 року.

Більше про Першу світову читайте на ІП в темі "Перша світова війна"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.