АЗАРОВ ДО ТАТАР: "НЕ НАЗИВАЙТЕ СЕБЕ ДЕПОРТОВАНИМИ"

Прем'єр Микола Азаров у ході своєї поїздки до Сімферополя попросив кримських татар більше не називати себе депортованими.

 

Про це повідомляють "Коментарі".

Таке прохання від прем'єра прозвучало у відповідь на запитання від депутата Верховної Ради Криму з числа кримських татар Лентуна Безазієва, який запитав про збільшення в майбутньому році обсягів фінансування на програму з облаштування депортованих в Криму.

"Давайте ви себе не будете називати депортованими, - кинув Азаров у відповідь депутату і зірвав шквал овацій у залі, а потім продовжив. - Ви вже влилися в наш народ, у наше населення, стали невід'ємною його частиною".

При цьому прем'єр став запевняти в тому, що президент як ніхто інший вирішував проблеми депортованих раніше і продовжує це робити.

"Є проблеми, треба їх вирішувати? Треба вирішувати, - сказав чиновник. - Ви чудово знаєте, що президент Янукович, якраз ці проблеми вирішував і вирішуватиме. Домовилися?".

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.